Персональна сторінка викладача кафедри філософії НТУУ "КПІ"
Піхоровича Василя Дмитровича
Будь яка наука, яка не обмежується фіксацією і описуванням фактів, не може обійтися без гіпотез – тобто припущень про закономірний зв'язок явищ. Формалізувати гіпотези надзвичайно важко. Формальна логіка, як правило обмежується аналізом їх структури. Але з появою електронно-обчислювальної техніки надзвичайно виростає роль формального моделювання явищ та процесів, яке дозволяє швидко перевіряти уже висунуті гіпотези і дає багатий матеріал для висунення нових.
Аналогія – це такий вид умовиводу коли висновок про наявність у предмета якоїсь ознаки, подібної на ознаку іншого предмета, робиться на основі того, що всі інші ознаки цих предметів – спільні. Умовиводи за аналогією можуть застосовуватися тільки в тому випадку, коли спільні ознаки предметів, які розглядаються, є суттєвими ознаками, а не випадковими, тобто, коли ці предмети належать до одного роду. Також при застосуванні аналогії треба враховувати, що оді і ті ж ознаки можуть проявлятися по різному в різних умовах. В будь-якому випадку аналогія дає тільки ймовірні висновки.
Ще одним видом умовиводів, які здебільшого (крім повної індукції) дають ймовірні висновки, є індуктивні умовиводи. В цього роду умовиводах ми від знання про ознаки частини предметів класу ми робимо висновок про ознаки всього класу.
Неповна індукція поділяється, в першу чергу, на так звану популярну та наукову. Популярна індукція не знає ніяких правил, тому й висновки її мають невисоку вагу й у науці до уваги не беруться.
Для досягнення більшої ймовірності індуктивних умовиводів в науці використовують спеціальні процедури, які називають методами, або правилами наукової індукції. До них належать метод єдиної подібності, метод єдиної відмінності, об'єднаний метод подібності та відмінності, метод залишків та метод супутніх змін. Але навіть застосування будь-якого з цих методів не може гарантувати достовірності висновків, тому як правило, їх застосовують паралельно.